

Дії людини в різних ситуаціях






Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій військового характеру
При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери.
Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати “екстрену валізку” з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні надзвичайної ситуації або при евакуації у безпечні райони.
Підготовка оселі:
- нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
- по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
- при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більше його висоти;
- зробити вдома запаси питної та технічної води;
- зробити запас продуктів тривалого зберігання;
- додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;
- підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;
- підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
- підготувати (закупити) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
- підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
- особистий транспорт завжди мати у справному стані і запасом палива для виїзду у небезпечний район;
- при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.
Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру
Необхідно:
- зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
- не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
- завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
- знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;
- при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
- уникати місць скупчення людей;
- не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
- у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
- при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;
- посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
- орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;
- у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
- надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;
- у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.
Не рекомендується:
- підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
- спостерігати за ходом бойових дій;
- стояти чи перебігати під обстрілом;
- конфліктувати з озброєними людьми;
- носити армійську форму або камуфльований одяг;
- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
- підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:
- перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
- збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
- намагатися розряджати і розбирати;
- виготовляти різні предмети;
- використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
- приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.
Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном “101” та “102”.
Правила перетину блокпостів
- Зменшити швидкість руху перед заїздом на блокпост;
- Відкрити вікна;
- Обов’язково зупинити автівку;
- Вимкнути світло фар та увімкнути «аварійку»;
- Руки покласти на кермо, щоб їх було видно;
- Спокійно надати для перевірки документи та відповісти на запитання;
- У жодному разі не намагатися проїхати без зупинки!
Як подолати паніку
Ознаки паніки.
- Пришвидшене серцебиття;
- Відчуття задухи;
- Прискорене дихання;
- Озноб;
- Розлади шлунково-кишкового тракту;
- Необґрунтований страх.
Як подолати паніку.
- Відволіктися від причини паніки. Випити води чи вмитися.
- Фільтруйте інформацію. Читайте інформацію тільки з достовірних джерел. Ігноруйте явно негативну інформацію — її видно вже по заголовкам. Обмежте перегляд стрічки новин до одного разу на день, а телевізора — до одного разу на тиждень. В Інтернеті шукайте тільки корисну інформацію
- Плануйте кожен день. Скористайтеся можливістю навести порядок в домі, приділити більше уваги близьким, спілкуючись по телефону, по Вайберу і т.д.
- Згадуйте найприємніші періоди свого життя. Переглядайте свої старі фотографії, особливо дитячі, сімейні відеозаписи. Ще можна медитувати — під гарну музику, відео. Вечорами дивіться фільми, особливо позитивні, комедійні. Хоча не треба відмовлятися від мелодрам, фантастики: щоб підкріпити емоційний інтелект і бути готовими адекватно діяти в критичній ситуації, ми повинні відчувати різні почуття.
- Мобілізуйтеся: подумайте, як виживати. Ви самі собі зобов’язані. Для своїх дітей і батьків. Ви самі собі обираєте шлях, будуєте життя — і ніхто в ваших бідах не винен. Від проблеми не треба йти — її треба вирішувати. Подумайте, хто і чим вам може допомогти. Попросіть про допомогу. Дійте.
- Уникайте енергетичних вампірів. Я раджу вам в цей непростий час шукати більш позитивних людей, тягнутися до хорошого.
- Більше розмовляйте з дітьми, знайдіть спільні справи. З дитиною потрібно постійно говорити і ще раз говорити. З дитиною потрібно читати, чимось спільно займатися.
- По дві години кожному – на особистий простір. Пам’ятайте про те, що в сім’ї кожен повинен мати можливість відпочити від суспільства всіх інших. Кожен повинен отримати на півтори-дві години в день свій особистий простір.
- Робіть дихальну гімнастику. І ще одна практична рада, яка допомагає подолати почуття страху — робіть дихальну гімнастику. На чотири рахунки глибоко вдихніть, на чотири рахунки затримайте повітря, і ще на чотири рахунки повільно видихніть. Повторіть 10 разів — і ви відчуєте, що пішла напруга м’язів, вам стане легше і спокійніше.
- Заразитися вірусом любові. І на закінчення я хочу сказати про те, що наше життя повне різних вірусів. Я закликаю вас заразитися вірусами щастя, доброти, щирості і вірусом любові. Випромінюючи позитивні емоції, роблячи добрі справи, не чекайте, що вони тут же повернуться до вас. Просто робіть. А закон бумеранга спрацює.
Правила поведінки при зустрічі з незнайомими людьми в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру
Необхідно:
- зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
- не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
- завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
- Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;
- уникати місць скупчення людей;
- не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
- у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її знайомим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
- при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;
- при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно зателефонувати 102;
Як розпізнати ворога
- орієнтуються на місцевості,
- розмовляють з акцентом,
- не характерна зовнішність,
- протиправні і провокативні дії,
- не можуть правильно вимовити українські слова: «паляниця», «укрзалізниця», «нісенітниця»
- проведення незрозумілих робіт тощо.
- Негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;
Не рекомендується:
- підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
- спостерігати за ходом бойових дій;
- стояти чи перебігати під обстрілом;
- конфліктувати з озброєними людьми;
- носити армійську форму або камуфльований одяг;
- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
- підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
Дії населення і правила поведінки при аваріях на АЕС
При аваріях на АЕС, на підприємствах атомної промисловості з викидом у зовнішнє середовище радіоактивних продуктів може бути радіоактивне зараження за межами території станції. Це призведе до опромінення населення і забруднення навколишнього середовища вище допустимого рівня, встановленого для нормальної роботи АЕС. При цьому одягаються засоби індивідуального захисту, береться запас їжі, води, предметів першої необхідності. Якщо обставини змушують людей ховатись у квартирах або у виробничих приміщеннях, то потрібно провести герметизацію: прикрити тканиною вікна, у будинках з пічним опаленням перекрити труби. Слід пам’ятати, що дози опромінення значно менші під час перебування людей у різних будинках і спорудах. На зараженій місцевості потрібно поводитись дуже обережно: використовувати засоби індивідуального захисту, не ходити без потреби по вулиці. При виході зі сховища необхідно вдягати засоби індивідуального захисту органів дихання й шкіри. Режим поведінки людей на місцевості, зараженій радіонуклідами, їх трудова діяльність, час перебування у сховищах, укриття та інші питання вирішують органи самоврядування на підставі даних штабів ЦО. З населенням проводиться медична профілактика шляхом прийому протирадіаційних препаратів до і після опромінення.
У зв’язку з тим, що територія в радіусі 30 км підлягає тривалому радіоактивному зараженню, основним засобом захисту є евакуація. В першу чергу евакуйовуються діти дошкільного віку.
У даний час на основі світового і вітчизняного досвіду розроблено систему захисту людини від пошкоджуючих дій ядерного впливу. Ця система передбачає використання передусім природних факторів, котрі супроводжують повсякденне життя кожної людини і визначає 12 правил захисту медицини. Ось деякі з них:
— генозахисне харчування (воно врятувало генофонд японців від наслідків Хіросіми і Нагасакі);
— очищення організму від радіонуклідів, хімічних і біологічних генотоксікандів;
— методи стимуляції захисних сил організму, біотехнологія генозахисної дії продуктів бджолярства;
— навчання методів корекції психіки (аутотренінг, медитація).
РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА
Факторами небезпеки радіаціїє: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.
Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:
1. При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.
2. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
3. Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.
4. Уменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.
5. Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин).
6. Перед виходом з приміщення від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.
Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:
1. З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону – у 40-100 разів.
2. Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.
3. Уменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.
4. Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.
5. Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.
7. По можливості негайно залишить зону радіоактивного забруднення.
8. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.
9. З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.
10. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Запам’ятайте!
1. Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях, консервацію і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
2. Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
3. Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
4. У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.
5. У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов’язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлева чи протипилова пов’язка, зволожена марлева пов’язка, хустинка або будь-яка частина одягу; для захисту шкіри – спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.