Шановні батьки та учні ! У звязку ізвипадками захворюваннями на вітряну віспу у Катеринківській гімназії запроваджено карантин з 27.01.2025 р
Вітряна віспа (вітрянка) – це захворювання, яке проявляється папульозно-везикулярним висипом на шкірі та слизових оболонках, а також інтоксикацією організму. Воно легко передається від однієї людини до іншої (контагіозне). Частіше хворіють діти 3-6 років в дитячих колективах, проте хвороба може поширюватися на дорослих.
Причини виникнення
Вітряна віспа викликається збудником сімейства герпесвірусних інфекцій – Varicella. Захворювання дуже заразне, передається від хворої людини повітряно-крапельним шляхом. Також можлива передача вірусу через плаценту від матері до дитини.
Вітрянка передається такими шляхами:
- під час чхання і кашляння;
- через системи вентиляції;
- потоком повітря;
- трансплацентарно.
Причому інфікована людина не знає про початок хвороби, тому що вірус може передаватись за 10 днів до закінчення інкубаційного періоду (до появи перших ознак), а також 10 днів після появи перших елементів висипу.
За статистичними даними до 15-16 років близько 80% людей встигають перехворіти та отримати імунітет. Частіше всього пік захворюваності припадає на осінньо-зимовий період.
Симптоми, ознаки, форми
Інкубаційний період вітряної віспи триває від 10 до 21 дня. В цей час людина відчуває себе, як завжди. Через два-три тижні з моменту інфікування розпочинається продромальний період: з’являється температура, інколи пацієнти скаржаться на епізоди нудоти та блювоти. На шкірних покривах можуть з’являтись плями.
Наступний етап хвороби характеризується появою висипу на шкірі та слизових оболонках. Вони з’являються на волосяній частині голови та тулубі. Елемент висипу отримав назву везикула (пухирець) – це утворення з безбарвним вмістом, яке через 2 доби лопається та покривається кіркою. Пухирці з’являються поступово, епізодично протягом 2-5 діб. Кожний епізод супроводжується підвищенням температури тіла.
Після завершення гострого етапу, розпочинається період згасання ознак хвороби. Він триває 7-14 діб. За цей час висип поступово зменшується і зникає. Інколи на місці везикул залишаються невеликі рубці.
Ознаки хвороби можуть відрізнятись у різних пацієнтів. Це залежить від форми протікання вітряної віспи:
- Пустульозна (везикулярна). Утворюються пухирці, які згодом лопаються. Після одужання можуть залишатись рубці.
- Геморагічна. Характеризується невеликими крововиливами під шкіру або слизові оболонки, через це у пухирцях утворюється геморагічний вміст.
- Гангренозна. По периметру везикул утворюються осередки некрозу (відмирання), після відпадання кірок утворюються виразки.
- Генералізована. Важка форма, що зустрічаються у новонароджених і характеризується появою висипу на внутрішніх органах.
Після перенесеного захворювання у дитини формується імунітет, який зберігається протягом життя. В окремих випадках, коли сили захисту знижені, можливий повторний розвиток вітрянки. Після одужання вірус перебуває в латентному стані в нервових закінченнях. Інколи провокує розвиток оперізуючого лишая.
агальні клінічні симптоми:
- утворення везикул та папул на шкірі;
- свербіння в місцях висипу;
- поява нових утворень;
- пухирці не з’являються на долонях та підошвах.
Знаючи загальні прояви хвороби, можна вчасно звернутись до лікаря, а також ізолювати членів родини, які не перехворіли на вітрянку в дитинстві.
Провітрювання приміщень в закладах освіти
ОБЕРЕЖНО,ГРВІ
У зв’язку із сезонною захворюваністю на грип та гострі респіраторні інфекції (ГРІ) серед дітей та підлітків, з метою запобігання виникненню та локалізації групових осередків грипу та ГРІ, нагадуємо керівникам закладів освіти про необхідність дотримання повітряно-теплового режиму, проведення профілактичних, протиепідемічних та дезінфікуючих заходів.
Оптимальний мікроклімат в закладах освіти це один із найважливіших складників належного санітарно-гігієнічного стану. І саме провітрювання сприяє оптимальному мікроклімату. Взимку діти частіше хворіють на респіраторні захворювання. Для збереження здоров’я необхідно проводити провітрювання приміщень. Варто пам’ятати, що важливим є не лише чисте, а й в міру вологе повітря. Адже коли в приміщеннях надто сухо, людський організм є чутливим до алергенів, бактерій та інших забруднень.
Основними рекомендаціями для закладів загальної середньої освіти передбачено:
- навчальні приміщення закладів загальної середньої освіти провітрюють до початку занять і після їх закінчення та на перервах за відсутності дітей в приміщеннях.
- тривалість провітрювання на малих перервах при температурі повітря на вулиці від +5 до 0 °C – 3-7 хвилин, від 0 до -5°C – 2-5 хвилин, від -5 до -10 °C – 1-3 хвилини, нижче -10 °C – 1-1,5 хвилин; на великих перервах та між змінами від +5 до 0°C – 20-30 хвилин, від 0 до -5°C – 15-25 хвилин, від -5 до -10 °C – 10-15 хвилин, нижче -10°C – 5-10 хвилин. Рекреації провітрюються під час навчальних занять.
- вимірювання шкідливих речовин у повітрі навчальних приміщень та показників мікроклімату;
Основними рекомендаціями для закладів дошкільної освіти передбачено:
- ранковий огляд дітей та обов’язкове опитування батьків стосовно стану здоров’я дитини, проведення лабораторного контролю показників мікроклімату та концентрації СО2, СО в повітрі закритих приміщень закладів освіти.
- провітрювання приміщень повинно відбуватися за вiдсутностi дітей;
- ефективним є наскрiзне або кутове провітрювання, при цьому провiтрювання через туалетнi кiмнати забороняється.
- тривалiсть провітрювання приміщень у садочках залежить вiд температури зовнішнього повiтря, напрямку вiтру та ефективностi роботи опалювальної системи. Наскрiзне провiтрювання має проводитися кожнi 1,5 – 2 години, тривалiстю не менше 10 хвилин. У спальнях воно здiйснюється до та пiсля сну дiтей. У холодну пору року провiтрювання повинно бути закiнчене не пізніше нiж за 30 хвилин до приходу дітей iз занять або з прогулянки i за 30 хвилин до сну. Пiсля короткочасних провiтрювань допускається зниження температури повiтря у групових осередках до +19°C для дiтей 4–5 рокiв i до +18°C для дiтей старше 5 рокiв. Вiдносна вологiсть повiтря в примiщеннях, де перебувають дiти, повинна бути в межах 40–60%.
- для дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади, необхідно проводити прогулянки на вiдкритому повiтрi не рiдше 2 разiв на день при температурi повiтря не нижче -16°C. Оптимальний час перебування на вiдкритому повiтрi – 3,5 – 4 години на день з достатньою руховою активнiстю. Основними причинами скорочення тривалості перебування на свіжому повiтрi є погiршення самопочуття, порушення стану здоров’я дітей, ускладнення погодніх умов.
Вище зазначені рекомендації передбачені нормативними актами, а саме розділ Повітряно-тепловий режим пункти 4,5,6,7,8,9 Наказу МОЗ від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» та розділ VI. Повітряно-тепловий режим пункти 1,2,3,4,5,6,7,8,9 Наказу МОЗ від 24.03.2016 року № 234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів».
СКАРЛАТИНА
УКРАЇНА
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
КАМ’ЯНОМОСТІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
КАТЕРИНКІВСЬКАГІМНАЗІЯ
Наказ
Від 12.03.2024 року №_____ г
Про запровадження профілактичних заходів
у Катеринківській гімназії, з метою
недопущення випадків скарлатини
На виконання листа Первомайського районного відділу ДУ «Миколаївський ОЦКПХ МОЗ» від 12.03.2024 р №18/3 -85 «Щодо погіршення епідеміологічної ситуації із скарлатини», листа відділу освіти, культури, молоді та спорту від 12.03.2024 року №128, з метою недопущення випадків захворювання на скарлатину у Катеринківській гімназії :
НАКАЗУЮ
- Класним керівникам, класоводам, вихователю д/с:
- Провести бесіди з учнями, вихованцями дитячого садка щодо дотримання правил особистої гігієни, регулярного миття рук з милом, дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю, використання засобів для очищення та закриття подряпин/ран на шкірі.
- Повідомити батькам про можливі спалахи скарлатини у зв’язку з погіршенням епідеміологічної ситуації у Миколаївській області та необхідності дотримання профілактичних заходів пов’язаних з правилами особистої гігієни ,регулярного миття рук з милом, дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю, використання засобів для очищення та закриття подряпин/ран на шкірі
- У разі виявлення випадків скарлатини серед учнів негайно повідомити адміністрацію закладу для організації проведення заходів щодо недопущення розповсюдження інфекції серед учасників освітнього процесу.
- Комірнику з господарських питань Альбіні Ковальчук
- Тримати на контролі ретельність прибирання приміщень , іграшок. обладнання, килимів ,твердих поверхонь т.д.
3.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Директор Інна ОСАДЧА
Скарлатина — гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.
На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років.
Збудник — бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes).
Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій.
Шлях передавання — повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики.
Захворюваність на скарлатину повсюдна, але у країнах з помірно холодним і вологим кліматом частіше. Кількість хворих збільшується восени і взимку.
Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.
У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий малиновий язик.
Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять.
Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.
Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими — утворюють так званий носогубний трикутник Філатова.
Ділянка суглобового згину набуває яскраво-червоного забарвлення, нерідко з невеликими крововиливами.
Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг.
За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна незначна (має катаральний характер). Висип типовий, інколи блідий.
Під час середньоважкої форми всі описані симптоми скарлатини виражені сильніше. Температура підвищується до 39 °С. Ускладнення зустрічаються частіше, ніж за легкої форми.
У разі важкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.
Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.
Діагноз ґрунтується на епідеміологічних даних, характерній клінічній картині та лабораторних дослідженнях. Для лікування скарлатини лікар призначає курс антибіотиків.
Профілактика поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Пацієнтам, хворим на скарлатину, слід перебувати в ізоляції до 24 годин після отримання першої дози антибіотика. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня.
До загальних профілактичних заходів належать:
- харчування, багате на вітаміни;
- провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;
- дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
- загартовування та заняття спортом;
- лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).
Педикульоз у дітей : симптоми, лікування та профілактика.