СТОРІНКА МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ

Провітрювання приміщень в закладах освіти

        Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власники та адміністрація закладів освіти та фізичні особи, які організовують або здійснюють навчальний та виховний процес, зобов’язані забезпечити умови, що відповідають вимогам державних медико-санітарних нормативів та правил, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я, популяризацію здорового способу життя.

        У зв’язку із сезонною захворюваністю на грип та гострі респіраторні інфекції (ГРІ) серед дітей та підлітків, з метою запобігання виникненню та локалізації групових осередків грипу та ГРІ, нагадуємо керівникам закладів освіти про необхідність дотримання повітряно-теплового режиму, проведення профілактичних, протиепідемічних та дезінфікуючих заходів.

        Оптимальний мікроклімат в закладах освіти це один із найважливіших складників належного санітарно-гігієнічного стану. І саме провітрювання сприяє оптимальному мікроклімату. Взимку діти частіше хворіють на респіраторні захворювання. Для збереження здоров’я необхідно проводити провітрювання приміщень. Варто пам’ятати, що важливим є не лише чисте, а й в міру вологе повітря. Адже коли в приміщеннях надто сухо, людський організм є чутливим до алергенів, бактерій та інших забруднень.

Основними рекомендаціями для закладів загальної середньої освіти передбачено:

  • навчальні приміщення закладів загальної середньої освіти провітрюють до початку занять і після їх закінчення та на перервах за відсутності дітей в приміщеннях.
  • тривалість провітрювання на малих перервах при температурі повітря на вулиці від +5 до 0 °C – 3-7 хвилин, від 0 до -5°C – 2-5 хвилин, від -5 до -10 °C – 1-3 хвилини, нижче -10 °C – 1-1,5 хвилин; на великих перервах та між змінами від +5 до 0°C – 20-30 хвилин, від 0 до -5°C – 15-25 хвилин, від -5 до -10 °C – 10-15 хвилин, нижче -10°C – 5-10 хвилин. Рекреації провітрюються під час навчальних занять.
  • вимірювання шкідливих речовин у повітрі навчальних приміщень та показників мікроклімату;

          Основними рекомендаціями для закладів дошкільної освіти передбачено:

  • ранковий огляд дітей та обов’язкове опитування батьків стосовно стану здоров’я дитини, проведення лабораторного контролю показників мікроклімату та концентрації СО2, СО в повітрі закритих приміщень закладів освіти.
  • провітрювання приміщень повинно відбуватися за вiдсутностi дітей;
  • ефективним є наскрiзне або кутове провітрювання, при цьому провiтрювання через туалетнi кiмнати забороняється.
  • тривалiсть провітрювання приміщень у садочках залежить вiд температури зовнішнього повiтря, напрямку вiтру та ефективностi роботи опалювальної системи. Наскрiзне провiтрювання має проводитися кожнi 1,5 – 2 години, тривалiстю не менше 10 хвилин. У спальнях воно здiйснюється до та пiсля сну дiтей. У холодну пору року провiтрювання повинно бути закiнчене не пізніше нiж за 30 хвилин до приходу дітей iз занять або з прогулянки i за 30 хвилин до сну. Пiсля короткочасних провiтрювань допускається зниження температури повiтря у групових осередках до +19°C для дiтей 4–5 рокiв i до +18°C для дiтей старше 5 рокiв. Вiдносна вологiсть повiтря в примiщеннях, де перебувають дiти, повинна бути в межах 40–60%.
  • для дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади, необхідно проводити прогулянки на вiдкритому повiтрi не рiдше 2 разiв на день при температурi повiтря не нижче -16°C. Оптимальний час перебування на вiдкритому повiтрi – 3,5 – 4 години на день з достатньою руховою активнiстю. Основними причинами скорочення тривалості перебування на свіжому повiтрi є погiршення самопочуття, порушення стану здоров’я дітей, ускладнення погодніх умов.

        Вище зазначені рекомендації передбачені нормативними актами, а саме розділ Повітряно-тепловий режим пункти 4,5,6,7,8,9 Наказу МОЗ від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» та розділ VI. Повітряно-тепловий режим пункти 1,2,3,4,5,6,7,8,9 Наказу МОЗ від 24.03.2016 року № 234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів».

СКАРЛАТИНА

УКРАЇНА

МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ

КАМ’ЯНОМОСТІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

КАТЕРИНКІВСЬКАГІМНАЗІЯ

Наказ

Від 12.03.2024 року                                                                                     №_____ г

Про  запровадження  профілактичних заходів

 у Катеринківській гімназії, з метою

недопущення випадків скарлатини

 На виконання листа Первомайського районного відділу ДУ «Миколаївський ОЦКПХ МОЗ» від 12.03.2024 р №18/3 -85 «Щодо погіршення епідеміологічної ситуації із скарлатини», листа відділу освіти, культури, молоді та спорту від 12.03.2024 року №128, з метою    недопущення  випадків  захворювання  на  скарлатину у Катеринківській гімназії :

НАКАЗУЮ

  1. Класним керівникам, класоводам, вихователю д/с:
    1. Провести бесіди з учнями, вихованцями дитячого садка  щодо дотримання правил особистої гігієни, регулярного миття рук з милом, дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю, використання засобів для очищення та закриття подряпин/ран на шкірі.
    1. Повідомити  батькам про можливі спалахи скарлатини у зв’язку з погіршенням епідеміологічної ситуації у Миколаївській області та необхідності дотримання профілактичних заходів пов’язаних з  правилами особистої гігієни ,регулярного миття рук з милом, дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю, використання засобів для очищення та закриття подряпин/ран на шкірі
    1. У разі виявлення випадків скарлатини серед учнів негайно повідомити адміністрацію закладу для організації проведення заходів щодо недопущення розповсюдження інфекції серед учасників освітнього процесу.
  2. Комірнику з господарських питань Альбіні Ковальчук
    1. Тримати на контролі ретельність прибирання приміщень , іграшок. обладнання, килимів ,твердих поверхонь т.д.

3.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

                                                  Директор                         Інна ОСАДЧА

Ознайомлено: _______І.ПЕРНИК  _________І.СОЛОВЙОВА______Д.САВЧУК             ______Ж.КАТРАН______М.ЗЕЛЕНЮК   _____О.ПАПІРОВНИК_______О.ЗЕЛЕНЮК ______М.КОШОВЕНКО________І.БУРМІСТРОВА________І.ПАВЛЕНКО

_______А.КОВАЛЬЧУК

Скарлатина — гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.

На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років.

Збудник — бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes).

Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій.

Шлях передавання — повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики.

Захворюваність на скарлатину повсюдна, але у країнах з помірно холодним і вологим кліматом частіше. Кількість хворих збільшується восени і взимку.

Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.

У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий малиновий язик.

Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять.

Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.

Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими — утворюють так званий носогубний трикутник Філатова.

Ділянка суглобового згину набуває яскраво-червоного забарвлення, нерідко з невеликими крововиливами.

Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг.

За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна незначна (має катаральний характер). Висип типовий, інколи блідий.

Під час середньоважкої форми всі описані симптоми скарлатини виражені сильніше. Температура підвищується до 39 °С. Ускладнення зустрічаються частіше, ніж за легкої форми.

У разі важкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.

Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.

Діагноз ґрунтується на епідеміологічних даних, характерній клінічній картині та лабораторних дослідженнях. Для лікування скарлатини лікар призначає курс антибіотиків.

Профілактика поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Пацієнтам, хворим на скарлатину, слід перебувати в ізоляції до 24 годин після отримання першої дози антибіотика. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня.

До загальних профілактичних заходів належать:

  • харчування, багате на вітаміни;
  • провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;
  • дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
  • загартовування та заняття спортом;
  • лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).

Педикульоз у дітей : симптоми, лікування та профілактика.